Украинская цензура в действии. Фильм эстонского режиссера Марьяны Каат "Шахта № 8", о котором я уже писал в этом блоге, был запрещен к показу на фестивале документального кино в Киеве по инициативе украинского сопродюсера Елены Фетисовой. Фильм, снятый в 2008-2010 годах в городе Снежное Донецкой области, рассказывает о детском труде в нелегальных шахтах Донбасса. Главный герой киноленты - подросток из неблагополучной семьи, вынужденный идти в шахту, чтобы прокормить сестер.
Ленту Марьяны Каат сняли с показа на фестивале всего за несколько часов до презентации. Украинский сопродюсер фильма Елена Фетисова внезапно назвала свое же кино "постановочным и несоответствующим жанру". Такой ход выглядит весьма странным, поскольку ранее ничего подобного Фетисова не заявляла, и напротив, будучи продюсером, намеревалась распространять фильм в Украине. Похоже, "Шахта № 8", выставляющая в неприглядном свете чиновников Донецкого региона, закрывающих глаза на детский труд и разгул угольной мафии, вызвала неодобрение у нынешнего донецкого руководства страны, и оно приложило все усилия, чтобы правильно простимулировать Фетисову.
Эстонка Марьяна Каат была шокирована случившимся. Действия Фетисовой она прямо называет политическим заказом.
"Фильм, в силу политической ситуации в Украине, сложно распространять. Моя цель - показ сейчас, индивидуальный показ вне фестиваля, чтобы люди вынесли сами свои решения, что этот фильм собой представляет, потому что те обвинения, которые я получила сегодня, неожиданные для меня, они просто оскорбительны", - сказала она.
Марьяне Каат удалось показать фильм в Украине вне конкурса, однако говорить о прокате после демарша украинской стороны невозможно. Фильм, демонстрировавшийся на фестивалях в 30 странах мира, напугал украинских чиновников, поскольку во всех красках иллюстрирует последствия их разрушительной деятельности. В фильме Марьяны Каат показан не тот Донбасс, который "всех кормит". а тот, который давно уже поставила на колени преступная группировка, состоящая из продажной советской партноменклатуры и уголовников. И нынешнее руководство Украины, заработавшее первый капитал на разграблении некогда богатейшего региона, не хочет, чтобы такой Донбасс показывали в кино.
По инициативе Елены Фетисовой фильм уже однажды был удален с ютуба, однако теперь доступен вновь. Копия фильма теперь есть у меня, и я буду следить за тем, чтобы из сети она уже никуда никогда не пропала.
Сегодня стартует лотерея с весенне-позитивными призами от компании CANYON, производителя оригинальных компьютерных аксессуаров. Но победитель будет не один, а четыре! Главный приз (первому из выпавших номеров) - набор из серии Stripes с дизайнерским оформлением, в него входит: - сумка для ноутбука, которая вполне может заменить обычную дамскую сумку благодаря наличию множества дополнительных кармашков и отделений - все наши мелочи найдут в ней свое место, а ноутбук при переноске будет в целостности и сохранности - наушники с удобными мягкими чашками. Они полностью закрывают уши и не пропускающими посторонние шумы ни дома, ни на улице. Остальным трем счастливчикам достанутся 3 компьютерные мышки CANYON Stripes с таким же ярко-полосатым принтом.
Правила такие же как всегда: делаете репост в свой жж, в комментарии к этому посту кидаете ссылку на свой пост и я даю вам порядковый номер участника. Выигрышные номера определит random.org Сроки проведения: с 15 по 22 марта 2012 года. Всего неделя! Результаты объявлю 23 марта! Страны участницы - Россия и СНГ.
За словами рейнджерів національного парку США «Долина смерті» все більше туристів потрапляють в небезпеку через сліпу віру в сучасні технології.
«Люди настільки покладаються на GPS, що вони навіть не дивляться у вікно своїх автівок, аби робити розумні рішення.»
В Долині смерті, багато з вказаних в GPS шляхів вже не придатні для пересування ними. Деякі були офіційно закриті. Інші просто настільки розбиті, що для більшості машин вони небезпечні.
«Люди не розуміють, що коли пристрій знаходить їм найкоротший шлях, він не обов'язково знаходить безпечну дорогу з асфальтовим покриттям.»
Такий випадок стався минулого літа, коли група туристів, покладаючись на свій GPS замість короткого та швидкого шляху потрапила на грунтову дорогу придатну лише для джипів, та застрягли поблизу віддаленої закинутої копальні.
«Найздоровіший з них пройшов пішки десь від 20 до 25 миль (від 32 до 40 кілометрів) коли зустрів одного з рейнджерів. Всі вижили, але були не в найкращому вигляді.»
Набагато безпечніше, кажуть представники пошукових команд, гарна карта, компас, та, на випадок біди, багато води. А для тих, хто блукає парком за межами автошляхів, вони дуже радять мати сигнальні пристрої, які б повідомляли про місцезнаходження та надсилали рятувальникам сигнал по допомогу.
Только САМЫЙ желающий, который будет определен генератором случайных чисел, получит его в подарок. Участвовать может любой житель планеты Земля! посылка отправится за мой счет в любую точку мира. Для участия в лотерее разместите информацию о розыгрыше у себя в журнале, нажав на кнопку "хочу участвовать", а затем отпишитесь в комментариях к этому посту, что вы участвуете и напишите ссылку на пост у вас в жж или другом блоге. Победитель будет объявлен 25 ноября в дневнике cloud777.
В Україні геть нічого не лишилось від Помаранчевої революції, пише вже відомий журналіст Frankfurter Allgemeine ZeitungКонрад Шуллєр в статті Страх повернувся. Старий апарат знову при владі, у вжиток повернулись і старі методи. Тим, хто бореться за вільне суспільство, загрожують секретні служби та ув'язнення, продовжує він далі у доволі розлогій статті про відновлення атомсфери страху в Країні, поверненні до методів КДБ радянських часів. В статті робляться «прозорі» натяки на російський слід в кар'єрі медіа-магната та молодого голови СБУ Валерія Хорошковського.
На місцевих виборах в Україні здобула перемогу антисемітська партія. Пише журналіст Frankfurter RundschauКарл Ґроб в статті Праві успіхи в Україні. Праворадикальна партія «Всеукраїнське об'єднання „Свобода“» отримала в багатьох містах понад 30 відсотків голосів.
Засновник партії, Олег Тягнибок (41) пов'язує себе зі спірними постатями лідерів націоналістів від 30-их до 50-их років, які співпрацювали з нацистами в боротьбі проти Радянського Союзу та вчинили численні злочини проти євреїв та поляків, пише далі журналіст.
Свою вправність в розвішуванні ярликів показали й журналісти газети Die Zeit в статті Опозиція заявляє про численні порушення на місцевих виборах. Тут все розставлено на свої місця: згуртована навколо Юлі Тимошенко опозиція — прозахідна, а Президент Янукович та Партія Регіонів — проросійська. Російське агенство новин Інтерфакс повідомляє про виявлені міжнародними спостерігачами від СНД порушення, а от ЦВК істотних порушень не поміає.
З переглянутих цих та інших статей складається враження, що, принаймні німецькі журналісти, не дуже то й переймаються балансуванням інформації про події в Україні, залюбки розвішують ярлики та навмисно зосереджують увагу на негативі.
І наостанок, куди ж подітися від наших «північних друзів»? Вибори підтвердили духовний поділ України на три частини — Західну, Центральну, та Східну. Прикметно, що цей поділ можна пояснити відмінностями історії цих регіонів, пише Владімір Сінєльніков, журналіст державної спілки радіостанцій Російської Федерації «Голос Росії». Далі він оповідає історію поділів України між Польщею, Литвою та Росією протягом понад 600 років. Власне, сама стаття має назву «Вибори в Україні підтвердили географічний поділ країни».
А партія «Свобода» відома, в першу чергу, тим, що її лідер Олег Тягнибок, ще 2004 року закликав взяти в руки зброю та стати до бою проти Москви і євреїв. А нинішній успіх партії безумовно віддзеркалює «настрої тамтешніх виборців.» Такі от пікантні подробиці з історії цієї політичної сили та відповідні їй настрої виборця повідомляє нам російський журналіст.
Однак, подібні ідеї вже не нові, й були відомі задовго до цього. Так, стаття 107 КК РРФСР передбачала покарання за «...злостное повышение цены на товары путем скупки, сокрытия или невыпуска таковых на рынок». Згодом стаття була вдосконалена. В редакції від 22 серпня 1932 р злочинною стала вже сама торгівля, «производимая с целью нажиться за счет рабочих, крестьян и советской интеллигенции». Відтепер спекуляцією стала скупка та перепродаж з метою отримання зиску продуктів сільського господарства та предметів широкого вжитку.
Ця стаття стала основним засобом легалізації розкуркулення та винищення куркуля як класу.
Кейнс: стимулювати економіку за будь-яку ціну. Кризи спричиняє тваринний капіталізм. Хаєк: звільнити економіку. Проблема не в економічній кризі, а в штучному піднесенні. Тут бармени Тім Гайтнер та Гелікоптер-Бен Бернанке за аналогією токсичного дешевого кредиту наливають (стимулюють Кейнса) до чортиків; ранкове похмілля — аналогія кризи. Інлфяція спричиняє дефекти в структурі капіталу, які згодом і стають причиною економічних негараздів.
Соціалізм має стерти три слова з фасадів наших громадських будинків — три слова гасла Республіки —
Свободу, оскільки соціалізм — це влада тиранії та поліції
Рівність, бо соціалізм означає владу класів
Братерство, оскільки його політика — політика класової війни.
Політика соціалістів це політика руїни та убозтва: вона протиставляє вільній праці для отримання прибутку примусову працю нав'язану силою. Ідеалом соціалістів є рабська праця, каторжна праця, жебрацька праця та примусова праця — єдина можлива доля працівника. Що стосується економічних наслідків, Містер Лео Страчі в своїй чудовій книжці наводить серед інших наступний приклад. В 1893 році, Містер Шоу Лєфевр, будучи комісаром з громадських робіт, займався розбиранням в'язниці Мільбан силами безробітних. Коли ці люди працювали усвідомлюючи, що їхня зарплата залежатиме від виконаної роботи, ними було зроблено вдвічі більше, аніж тоді, коли зарплата мала бути фіксованою не залежною від того, чи вони працювали, чи байдикували.
Економічне невігластво куди потужніша риса соціалізму, аніж підступність. Через це невігластво, багато дорослих дітей, які вдають з себе зрілих громадян, вірять, що держава здатна ефективно визначати зарплати та робочий час, звільнити підприємця та замінити його інспектором, захистити ринок для товарів і в той же час підняти на них ціни за вимогою парламентської більшості.
Серед соціалістів поширений міф про те, як Генрі Форд збільшив зарплату працівникам на своїй фабриці до п'яти доларів чим створив ринок та попит на автомобілі, а за зростанням попиту наступило зростання виробництва, збільшення прибутків і так далі. Наприклад, Михайло Бродський викладає свій варіант наступним чином:
5 січня 1914 року автомобільний магнат Генрі Форд зробив щось, мабуть, зовсім абсурдне з погляду більшості нинішніх бізнесменів. Він встановив на своєму підприємстві мінімальну заробітну плату для робітників у розмірі п’яти доларів. На ті часи це було удвічі більше, аніж у середньому в США. І Форд про цю свою щедрість ніколи не пошкодував. Бізнесмен, якого зараз охрестили б олігархом, розрахував: якщо його робітники одержуватимуть більше, вони зможуть купувати ними ж вироблені автомобілі, за великих обсягів виробництва продажі швидко зростуть, отже, збільшаться і його власні доходи. В результаті за 19 років випуску найпопулярнішої моделі «Форд-Т» тільки в Сполучених Штатах було продано понад 15 мільйонів авто, а в країні почав формуватися середній клас, для якого автомобіль був не розкішшю, а засобом пересування. От вам вдалий приклад бізнесу, який думає глобально.
Однак, при спробі аналізу цей соціалістичний міф не тримається купи.
Тоді, коли Форд вирішив підвищити зарплати своїм працівникам, на його заводах працювало близько 14 тисяч робітників, а за рік було продано понад 170 тисяч автомобілів. І це лише протягом одного року. В наступні роки потужність виробництва стрімко зростала, і за десятиліття досягла близько мільйона автомобілів на рік. Очевидно, що купівельної спроможності його робітників було б вкрай недостатньо для поглинання такої кількості продукції.
Названу у міфі мотивацію Форда також слід поставити під сумнів, оскільки сам автомагнат вважав свій вчинок «одним з найкращих заходів скорочення видатків». Плинність кадрів на заводах в ті часи (1913 рік) була дуже високою: при штаті в 14 тисяч робітників через його фабрики пройшло близько 50 тисяч людей, також поширеними були прогули та недбале ставлення до роботи. Все це, разом з видатками на підвищення кваліфікації нових працівників завдавало збитків кампанії. Істотне підвищення зарплат допомогло зупинити плинність, підвищити вимоги до працівників та примусити відповідальніше ставитись до роботи.
Сама ж зарплата у 5 доларів складалась з двох майже рівних частин: фіксованої ставки, та бонуса. За нарахування бонуса відповідав спеціальний комітет, який стежив за тим, щоб робітники жили правильним «американським» життям: не бухали, не грали в азартні ігри, вчили англійську а іммігранти відвідували курси з «американізації».
Насправді, успіх машин Форда можна пояснити на прикладі Ford Model-T: стандартна модель коштувала в 1909 році $850 а схожі моделі конкурентів коштували від $2 000 до $3 000, в 1913 році ціна впала до $550, та до $440 в 1915. В 1920-их, така ж машина коштувала близько $290 ($3 258 в сучасних цінах). Низька ціна зробила машину доступною для широких верств населення, вже в 1914 році її можна було купити за 4-місячну зарплату рядового оператора конвеєрів Форда.
Ринок для машин був створений не через підвищення зарплат, а тому що інновації та зростання ефективності праці робітників дозволили здешевити кінцеву продукцію, зробити її доступнішою для покупця, і привабливішою в порівнянні з дорожчими аналогами. Шлях до заможності лежав не в збільшенні видатків, а навпаки — в їх скороченні. Завдяки інноваціям генію Форда вдалось скоротити як трудовитрати, так і час на виробництво одного автомобіля з 12.5 годин до 93 хвилин.
Міф про збільшення видатків заради економічного зростання можна пивести до метафори про розбите вікно а спростувати простою істиною: безкоштовних сніданків не існує. Так само як збільшення будь-яких невиправданих видатків ніколи не зробить підприємця багатшим, так і зростання податків на утримання зайвих бюрократів ніколи не зробить країну заможнішою.
Чи вдасться кожному підприємцю фізичній особі відбити напад рейдерів у формі податкової інспекції на свою оселю? Навряд. Тому що підприємець захищатиме свою хату один, а рейдерів буде багато, і у них буде зброя. Аби побороти свавілля грабіжників у формі податкової інспекції треба об'єднувати зусилля. Бо нас багато, і нас не подолати. Амінь☭
vityok
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=1){kind=small}
