bobbie's lj (vityok) wrote,
bobbie's lj
vityok

«Я, Олівець»: жодна людина на землі не здатна мене зробити

Леонард Рід (1898-1983) заснував FEE в 1946 році та служив її президентом до смерті.

«Я, Олівець,» його найвідоміше есе вперше надруковане в грудневому номері журналу The Freeman 1958 року. Востаннє було перевидано 1996 року.

Pencil Family Tree

Родинне дерево олівця.

«—»

Я— грифельний олівець—звичайний дерев'яний олівець знайомий всім хлопчикам, дівчаткам та дорослим, які вміють читати та писати.

Моє офіційне ім'я— “Mongol 482.” Багато з моїх складових створено та виготовлено компанією Еберґард.

Письмо— це мій відпочинок та моє покликання; це все, що я роблю.

Вас може здивувати, навіщо мені описувати власне походження. Ну, для початку, моя історія цікава. І, потім, Я— загадка— навіть більша, ніж дерево або захід сонця чи навіть спалах блискавки. Але, на жаль, ті, хто мною користується сприймають мене як данність, наче якесь непорозуміння, що не має історії. Зневажливе ставлення принижує мене до рівня посередності. Це є однією з найгрубіших помилок через які людство може занепасти.

Я, Олівець, яким би простим не здавався, заслуговую на пошану та благоговіння, і це твердження я спробую довести. Насправді, якщо ви зможете зрозуміти мене—ні, це занадто для будь кого—якщо ви побачите те диво, яке я символізую, ви зможете врятувати свободу, яку так прикро втрачає людство. Я хотів би дати урок мудрості. І я можу дати цей урок краще за автомобіль, літак, або посудомийну машину оскільки—ну, оскільки я здаюсь таким простим.

Такий простий? Однак, жодна людина на Землі не знає, як мене зробити. Це звучить надзвичайно, чи не так? Особливо, якщо уявити, що приблизно півтори мільярди олівців такого типу виготовляється в США щороку.

Візьміть мене в руки, та роздивіться з різних боків. Що ви бачите? Не дуже багато— трохи дерева, лаку, витісненої марки, графітний стержень, трохи металу та стиральної гумки.

Незліченні попередники

Так само як Ви не можете відстежити своє родинне дерево достатньо далеко, так само і я не можу назвати та розповісти про свіх своїх пращурів. Та я хотів би перелічити декого з них аби показати Вам багатство та складність своєї історії.

Моя родина починаєсься з дерева, а саме, кедра, що росте у Північній Каліфорнії та Орегоні. А тепер уявіть всі пили, підводи та безліч іншого знаряддя, необхідного для рубки дерев та доставки бревен до залізниці. Подумайте про всіх людей та незліченні вміння витрачені на створення цього приладдя: видобуток руди, виплавка сталі та ковка сокир, виготовлення пил та двигунів; вирощування конопель та плетіння міцних мотузок; пилорами зі всіма складами, кухарями та їжею для робітників. Адже, тисячі людей доклали своїх зусиль в кожен кухоль квасу випитого лісниками!

Бревна доправляють на фабрику в Сан Леонардо, в Каліфорнію. Чи можете ви уявити всіх людей, які будують підводи, вагони та двигуни для потягів, які створюють та встановлюють системи зв'язку, життєво необхідні для роботи залізниці? Всі ці легіони належать до моїх пращурів.

Візьмемо фабрику в Сан Леандро. Кедрові бревна розділяють на тонкі, завтовшки в олівець планки. Їх сушать в печі та фарбують, з тією ж метою, як жінки рум'янять свої обличчя. Людям подобається, коли я маю охайний вигляд, а не блідо-білий. Планки намащують воском та знову сушать в печі. Скільки уміння було потрібно для виготовлення фарби та сушильних печей, у вироблення тепла, світла, та енергії, ременів, моторів, та всіх інших речей, необхідних для фабрики? Фабричні прибиральники серед моїх пращурів? Так, як і ті, хто заливав цемент для дамби компанії Pacific Gas & Electric, яка постачає електричну енергію на фабрику!

Не забувайте про пращурів, близьких та далеких, котрі перевозили підводи дощечок через всю країну.

На фабирці олівців— вартістю $4000000, сплаченою з капіталу, накопиченого бережливими батьками— складний верстат вирізає вісім пазів на кожній планці, інший складний верстат викладає грифелі на кожній планці, змащує клеєм та накриває іншою планкою. З цього дерев'яного сендвічу вирізають мене та сімох моїх братів.

Мій “свинець” (прим. свинець та грифель позначаються однаково) насправді—в ньому взагалі нема свинцю—складний. Графіт видобувається на Цейлоні. Уявіть землекопів та всіх тих, хто створює всі необхідні інструменти, та тих, хто виготовляє паперові мішки, в яких перевозиться графіт, тих, хто робить мотузки, якими зав'язують ті мішки, та тих, хто вантажить мішки на човни, та тих, хто будує човни. Навіть працівники на маяках на моєму шляху допомогали створити мене—разом з портовими лоцманами.

Графіт змішують з глиною із Місісіпі де гідроксид амонію використовують в процесі очистки. Потім додають сірчастий лій— тваринні жири після обробки сірчаною кислотою. Після обробки багатьма автоматами, суміш з'являється у вигляді довжелезних дротів— як з автомату для виготовлення ковбас— її розрізають на частини, висушують, та жарять кілька годин при температурі в 1030 градусів Цельсія. Аби зміцнити та зробити м'якішими стрижені піддають дії розпеченої суміші кандельного воску, парафіну, та гідрованих природніх жирів.

На мою деревину наноситься шість шарів лаку. Чи ви знаєте всі складові лаку? Чи подумали б ви, що ті, хто вирощує касторове насіння та тисне касторову олію також складова частина мого створення? Та не лише вони. Навіть процеси, за якими лак набуває красивого жовтого кольору залучають більше людей, ніж можна перелічити!

Подивіться на написи. Це плівка утворена застосуванням тепла до технічного вуглецю змішаного з гумами. Як виготовити гуми, і що це взагалі таке—технічний вуглець?

Шматочок металу, в якому тримається гумка— з латуні. Уявіть всіх людей, які видобували цинк та мідь та тих, хто обдарований здібністю виготовляти листи металу з цих дарунків природи. А ці чорні смужки на металі зроблені з чорного нікелю. Що таке чорний нікель і як його використовують? Аби описати історію про те, чому на середину металевого тримача не нанесено чорного нікелю треба сторінки й сторінки тексту.

Вершина моєї слави— яку зневажливо називають «стирачкою», якою люди прибирають зроблені мною помилки. Компонент, що зветься «фактис» відповідає за стирання. Це подібний до гуми продукт отриманий при реакції ріпакової олії, виробництва Dutch East Indies, та хлориду сірки. Гума, всупереч усталеному уявленю, лише скріпляє. Також викоритсовують численні домішки для вулканізації та пришвидшення процесів. Пемзу доставляють з Італії; а пігмент, що надає стирачці колір— сульфід кадмію.

Ніхто не знає

Чи бажає хто поставити під сумнів моє попереднє твердження, що жодна людина на Землі не знає, як мене зробити?

Насправді, мільйони й мільйони людей доклались до мого створення, і жоден з них навіть не знає більше за інших. Ви можете сказати, що я перебільшую, зараховуючи збирача кофейних зерен в Бразилії та хліборобів деінде до свого створення; що це крайня точка зору. Я залишусь зі своєю точкою зору. Серед цих мільйонів людей, разом з президентом компанії, нема жодного, хто б додавав більш, ніж крупинку своєї праці. З точки зору ноу-хау єдина відмінність між видобувальником графіту в Цейлоні та лісорубом в Орегоні полягає в типі ноу-хау. Ні рудоком, ні лісоруб не можуть обійтись один без іншого, так само як і хімік на фабриці або працівник на нафтовій вежі— парафін є побічним продуктом при виготовленні бензину.

Є один парадоксальний факт: ніхто з нафтовидобувників, ніхто з хіміків та видобувників графіту і глини, жоден моряк або суднобудівник або машиніст потягів або оператор верстату нанесення фарби на мене не робить свою справу через бажання отримати мене. Кожному з них я потрібен, мабуть, менше, ніж дитині в першому класі. Дійсно, серед цих людей є багато таких, хто ніколи в житті не бачив олівця і не знає як ним користуватись. Їх мотивація не в бажанні створити мене. Можливо, вона звучить десь так: Кожен з цих мільонів бачить можливість обміняти своє маленьке ноу-хау на потрібні товари та послуги. А я можу як бути, так і не бути серед них.

Без Повелителя

Але існує ще дивовижніший факт: Відсутність повелителя, будь кого, хто б диктував або силою скеровував всі ці незліченні дії, що створюють мене. Жодних ознак цієї істоти неможливо знайти. Натомість, ми бачимо як працює Невидима Рука. Що і є тією таємницею, про яку я розповідав раніше.

Кажуть, що «лише Бог може створити дерево.» Чому ми з цим погоджуємось? Чи не через визнання того, що сами ми його не створили б? Дійсно, а чи здатні ми хоча б описати дерево? Ні, не можемо, хіба що поверхневими поняттями. Ми можемо сказати, наприклад, що певна комбінація молекул є деревом. Але який людський розум здатен хоча б записати, не кажучи вже про те, щоб скерувати неперервні зміни в молекулах що відбуваються протягом життя дерева? Такі можливості просто неможливо уявити!

Я, Олівець—складне поєднання різних див: дерево, цинк, мідь, графіт, тощо. Та до цих див природи додалось ще одне надзвичайне диво: сполучення творчої енергії людей—мільйонів дрібних крупинок фахових знань поєднаних природньо та спонтанно у відповідь до потреби та бажання людини та за відсутності будь-якого повелителя! Оскільки лише Бог здатен створити дерево, я наполягаю на тому, що лише Бог здатен створити мене. Людина не здатна скерувати мільйони цих крупинок знань для створення мене, так само як не здатна скласти молекули до купи, аби створити дерево.

Саме це я мав на увазі, коли писав: «Якщо Ви усвідомити диво, символом якого я є, Ви зможете допомогти врятувати свободу, яку людство так прикро втрачає.» Оскільки, коли розумієш, що ці знання в природний спосіб, автоматично, впорядковуються в творчі та виробничі структури у відповідь на людську потребу та попит— саме так, за відсутності державного чи іншого примусу— тоді опануєш найважливішу складову свободи: віру у вільну людину. Свобода неможлива без цієї віри.

Відтоді як держава отримує монополію на творчу діяльність, наприклад, доставку листів, більшість людей віритимуть, що листи неможливо ефективно доставляти організацією що діє на добровільних засадах. Причина полягає в наступному: кожен визнає, що не володіє всіма знаннями пов'язаними з доставкою листів. Також він визнає, що жодна інша людина не здатна цього зробити. Ці припущення вірні. Жодна людина не володіє достатнім ноу-хау для доставки листів в масштабах країни, так само, як і для виготовлення олівців. Так, без віри у вільних людей— залишаючись без розуміння того, що мільйони маленьких ноу-хау можуть в природний спосіб зібратись разом аби задовільнити цю потребу— людина не може не дійти хибного висновку що листи можуть бути доставлені лише силами держави.

Додаткові свідчення

Аби Я, Олівець, був єдиним, хто б міг дати свідчення того, чого здатні досягти вільні люди, тоді б ті, хто не має сильної віри могли б мати рацію. Але таких свідчень безліч; все, що навкруги нас, може бути таким свідченням. Доставка листів неймовірно проста в порівнянні з виробництвом автомобіля, комп'ютера або зернового комбайну або млина чи тисяч і тисяч інших речей. Доставка? Чому там, де люди мали свободу творчості, вони доставляють голос з різних кінців Землі за менш ніж секунду; вони наживо доставляють рухоме зображення подій в оселю будь-якої людини; вони доставляють 150 пасажирів з Сеатлу до Балтимора за менш ніж 4 години; вони доставляють керосин на ранчо або піч в Нью-Йорці за неймовірно низьку платню без субсидій; вони доставляють кожні чотири фунти нафти з Персидської затоки до нашого східного узбережжя—через половину Земної кулі—дешевше, ніж бере держава за доставку листа на інший бік вулиці!

Мій урок полягає в наступному: Не перешкоджайте творчій діяльності. Просто дайте можливість суспільству працювати у гармонії з цим уроком. Дозвольте законам прибрати всі можливі перешкоди. Дозвольте творчим ідеям вільно жити. Вірте, вільні чоловіки та жінки підкоряться Невидимій Руці. І ця віра знайде підтвердження. Я, Олівець, яким би простим не здавався, представляю диво свого створіння як підтвердження цієї практичної віри, такої ж практичної як сонце, дощ, кедрове дерево, та наша Земля.[]

«—»

© The Freeman

P.S. Якщо лишились сумніви, пропоную переглянути наступні два відео : перше та друге. Навіть показане в цих двох роліках навдряд чи можна охопити єдиній людині, не кажучи вже про супутні речі, згадані в цьому оповіданні.

Tags: австрійська школа, економіка, політика, спротив
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic
    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments